Євгеній Семенович народився 9 серпня 1978 року в селі Нерубайка Новоархангельського району Кіровоградської області.

У батьків Євгеній був молодшим з трьох синів. Діти рано осиротіли, Женю виховували старші брати.v

Закінчив 9 класів, з часом переїхав до Кіровограда. Трудову діяльність розпочав на посаді охоронця Кіровоградської міської лікарні швидкої допомоги. З 2000 року працював на заводі «АТ Гідросила» на посадах «плавильник-заливник», «формувальник машинного формування». Пройшов курси підвищення кваліфікації. У 2004 влаштувався на завод «Червона зірка», освоїв суміжні професії: електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування; маляра-будівельника.

У 2005 році одружився. У шлюбі з Надією Вікторівною народились двоє синів – Ростислав (2005 р.н.) і Данило (2011 р.н.). У подружжя було багато спільних планів – життя завирувало. Євгеній та Надія постійно допомагали один одному, щоб здійснити мрію – мати власний дім. Євгеній був хазяйновитим, про таких кажуть: «майстер на всі руки», навіть у вихідні працював на зведенні свого будинку.

Обожнював квіти, сам вирощував та створював квітники на присадибній ділянці.

В листопаді 2019 року був прийнятий на посаду стрільця служби авіаційної безпеки в Льотну академію НАУ.

Євгеній Цимбал у 2020 році успішно закінчив підготовку у повному обсязі по курсу «Забезпечення контролю доступу до контрольованих зон та охорона повітряних суден» у навчально-тренувальному центрі «Центральноукраїнський навчальний центр авіаційної безпеки. м. Кропивницький» та був атестований на право здійснення заходів АБ з забезпечення контролю доступу контрольованих зон та охорони повітряних суден. Це засвідчує Свідоцтво №АБ 42608469/000104-20 Державної Авіаційної Служби України.

Колеги по роботі Олег Новіченко, Геннадій Джевага, Микола Ткаченко згадують про Євгенія: «Добросовісний, відповідальний, користувався повагою, патріот, з чіткою громадянською позицією, душа колективу, чесний. Коли його просили допомоги, він ніколи не відмовляв. Був турботливою людиною». Начальник служби авіаційної безпеки Роман Рябоштан зазначив, що у Євгенія Семеновича були перспективи кар’єрного зростання, керівництво планувало призначити його інспектором.

Але війна зруйнувала сімейне щастя Євгенія та Надії. Вони збиралися прожити довге життя. Планувати подорожі. Планували життя після війни. Вірили у Перемогу.

Євгеній Семенович у перші дні повномасштабного вторгнення приєднався до територіальної оборони. Брав участь у будівництві блокпосту на Великій Балці. Вартував на блокпостах у вільні від роботи дні й ночі. Наприкінці весни вступив до Всеукраїнської спілки воїнів «Бойове братерство України». Склав там присягу. Пройшов військову та медичну підготовку.

Він прийняв добровільне рішення стати на захист України, хоч і не мав попереднього військового досвіду. Надія дуже боялася за Євгенія і не хотіла, щоб він вирушав воювати, але поважала його вибір.

17 вересня 2022 року був мобілізований. Згодом зателефонував: «Навчаємося. Все в мене добре».

Витяг із наказу командира військової частини А1736 від 20.09.2022 с. Троїцько-Сафонове №263: «Солдата Цимбала Євгенія Семеновича, який прибув із Кропивницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки 20 вересня 2022 року, призначити на посаду солдата резерву 3 резервного взводу 12 запасної роти військової частини А1736, вважати таким, що з 20 вересня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов’язків за посадою».

У подальшому воював у складі 2-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти в/ч А4395на посаді старшого стрільця на Херсонському напрямку.

Надія Вікторівна згадує про свою останню розмову з чоловіком: Євгеній зателефонував 9 листопада, сказав, що дуже любить її та синів, просив обійняти і поцілувати за нього дітей.

10 листопада Євгеній Семенович загинув. Співробітники Кропивницького ТЦК повідомили родині цю страшну звістку 14 листопада. У Сповіщенні, врученому Надії, повідомлялось, що Цимбал Євгеній Семенович, виконуючи бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ загинув 10.11.2022 року в районі н.п. Безіменне Херсонської області.

Серед документів, пов’язаних з обставинами смерті Є. С. Цимбала – Витяг з протоколу засідання 11-ї Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв: «Несумісні з життям руйнування тканин та внутрішніх органів. Дія вибухової хвилі та полум’я. Інші комбіновані розтрощення, які включають декілька ділянок тіла. Ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків, отримані 10.11.2022 року колишнім військовослужбовцем, солдатом Цимбалом Євгенієм Семеновичем під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що підтверджено витягом з наказу командира військової частини А4395, послужило причиною його смерті 10.11.2022 року, що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть №2822. Травма та причина смерті, ТАК, пов’язана із захистом Батьківщини».

В ніч на 18 листопада тіло Євгенія Семеновича повернулося «на щиті» додому. Чин поховання відбувся 22 листопада на Алеї Слави Далекосхідного кладовища у м. Кропивницький.

Надія Вікторівна довго не могла повірити у загибель чоловіка, чекала дзвінка чи смс від нього. Для своїх рідних Євгеній Семенович продовжує жити. У спогадах. Він був коханим чоловіком, люблячим татом, справжнім другом, мужнім, сміливим, надійним побратимом.

Вічна пам’ять і слава Українському Воїнові, який віддано захищав українську землю і кожного з нас!