16 квітня 2025 року Міністерство освіти і науки України провело установче засідання науково-методичних комісій (підкомісій) сектору вищої освіти своєї Науково-методичної ради в оновленому складі. Ця зустріч ознаменувала початок роботи над створенням стандартів вищої освіти другого покоління, які будуть ґрунтуватися на компетентнісному підході.

Українська державна льотна академія також бере участь у цьому процесі. Згідно з наказом МОН України № 535 від 02.04.2025 , до складу підкомісії А4 "Середня освіта (за предметними спеціальностями)" включено професора кафедри безпілотних технологій та штучного інтелекту в авіаційних системах УДЛА Наталію Подопригору.

Передумови та мета реформи

Необхідність оновлення стандартів зумовлена низкою факторів, серед яких:

• Суттєві зміни до статті 10 Закону України «Про вищу освіту» (Закон № 3642).
• Затвердження нової редакції Переліку галузей знань та спеціальностей (ПКМУ №1021 від 30.08.2024) та переліку «регульованих» спеціальностей (Наказ МОН № 373 від 27.02.2025).
• Затвердження нової редакції Методичних рекомендацій з розроблення СВО (Наказ МОН № 512 від 27.03.2025). 
• Стратегічна мета підвищення якості української вищої освіти, її конкурентоспроможності та відповідності європейським освітнім нормам.

Мета розробки нових стандартів

Як зазначив Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, модернізація вищої освіти є завданням стратегічного значення для збереження людського капіталу країни. Нові стандарти покликані забезпечити якість освіти, що відповідатиме європейським вимогам та потребам ринку праці, а також сприятиме конкурентоспроможності українських ЗВО.

Заступник Міністра Михайло Винницький наголосив на важливості зближення українських освітніх стандартів з європейськими нормами.

Ключові особливості стандартів нового покоління

Нові стандарти матимуть кілька важливих відмінностей:

1. Компетентнісний підхід: Основний акцент зміщується на компетентності (здатність застосовувати знання та навички) та програмні результати навчання (ПРН), які мають бути вимірюваними. Хоча поняття інтегральної компетентності зникає, її суть зберігається через опис предметної області та обов'язкових компетентностей.
2. Диференціація підходів:
   • Для нерегульованих спеціальностей – стандарти будуть менш деталізованими, фокусуючись на описі предметної області та обов'язкових компетентностях. Конкретні ПРН визначатимуть самі ЗВО в освітніх програмах (ОП). Це розширює автономію університетів.
   • Для регульованих – будуть більш жорсткими, детально описуючи обов'язкові компетентності та ПРН, часто узгоджені з професійними стандартами та міжнародними (зокрема, європейськими) вимогами. Для таких спеціальностей стандарт визначатиме перелік можливих назв ОП та додаткові вимоги.
3. Визначення предметної області: Це першочергове і головне завдання для НМК. Опис предметної області (орієнтовний обсяг – до 150 слів) має чітко окреслити фокус та межі кожної спеціальності, об’єкти вивчення та діяльності, забезпечуючи їхню унікальність та унеможливлюючи перетин.
4. Актуалізація змісту: Стандарти мають відображати сучасний стан відповідної галузі знань та вимоги ринку праці. Стандарти мають відображати сучасний стан відповідної галузі знань та вимоги ринку праці.

Процес та наступні кроки

Робота над новими стандартами передбачає кілька етапів.

На першому етапі (орієнтовно до осені 2025 року) НМК мають:

• Провести аналіз ефективності стандартів попереднього покоління у своїх галузях та обґрунтувати необхідні зміни.
• Розробити та узгодити описи предметних областей для спеціальностей (проєкти – до 1 червня, узгодження – до 1 липня).
• Сформувати переліки освітніх програм для регульованих спеціальностей (до 1 жовтня).

Процес розробки координується Директоратом вищої освіти та освіти дорослих МОН, Державною установою «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти» та передбачає тісну співпрацю з Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) та іншими стейкхолдерами, включаючи міністерства, що опікуються регульованими професіями (МОЗ, Мінкультури та інші).

Під час засідання виникали й важливі дискусійні питання, зокрема, звернення до НАЗЯВО з проханням уточнити, чи будуть вимоги (наприклад, при акредитації) поширюватися лише на нормативну (обов'язкову) частину освітньої програми, чи також і на її вибіркову складову. Це свідчить про глибину опрацювання питань та прагнення створити максимально чіткі та дієві освітні рамки.

Ця масштабна робота є необхідним кроком для подальшого розвитку якісної та сучасної вищої освіти в Україні.

Презентація матеріалів установчого засідання додається для ознайомлення та використання.

Кафедра безпілотних технологій та
штучного інтелекту в авіаційних системах